Чому деякі коти непривітні і неласкаві

Мабуть кожна людина чула вислів "кішка гуляє сама по собі". Але ми, власники кицьок, не завжди згодні з ним і хотіли б, щоб саме наша кішка потребувала людських пестощів цілодобово. Та чи потрібно це їй? Розібратися допоможе:

Мабуть кожна людина чула вислів "кішка гуляє сама по собі". Але ми, власники кицьок, не завжди згодні з ним і хотіли б, щоб саме наша кішка потребувала людських пестощів цілодобово. Та чи потрібно це їй? Розібратися допоможе:

Асоціація Взаєморозуміння Людей та Тварин
Недружні або неласкаві коти. Давайте розбиратися чому.

«Я її годую, доглядаю, люблю, а вона навіть не хоче посидіти на руках» - таке часто можна почути від власників кішок.

За кішками міцно закріпився статус одинаків, які «гуляють самі по собі» і в певному сенсі це справді так.

Кішка - гордий хижак-одинак, який не особливо потребує чиєїсь компанії.
У той самий час кішки - соціальні тварини. За час одомашнення вони непогано адаптувалися до сусідства з людьми, а нещодавні дослідження підтвердили, що у домашніх кішок формується прихильність до людей схожа на ту, яка формується у собак до людей і у немовлят до своїх опікунів.

Чому тоді кішка не хоче сидіти на руках, не захоплюється надмірною тактильною взаємодією з нами, а іноді й зовсім намагається уникати контактів? – Цьому є кілька логічних пояснень.


Все родом із дитинства

У кошенят дуже короткий період соціалізації. Він починається у віці 4 тижнів та триває в середньому до 10 тижнів. У цей період кошенята максимально відкриті до світу, з легкістю та інтересом сприймають все нове.

Якщо заводчик або власник не приділяв достатньо уваги взаємодії з кошеням у цей період (не привчав до дотиків, триманню на руках та інших тактильних взаємодій) - з високою ймовірністю і в дорослому віці котику це буде чужим.


Особисті межі

Тактильна взаємодія з котами дарує нам найпрекрасніші емоції і має розслаблюючий і заспокійливий ефект, проте у тварин є свої особисті межі, яких нам непогано б дотримуватися.

Далеко не завжди звіру необхідна від нас така кількість уваги і тактильної взаємодії, якої хочеться від нього. Іноді кішці хочеться і цілком достатньо посидіти поруч із нами, але при цьому огладжування або спроби взяти на руки будуть доставляти дискомфорт.

З цього випливає наступна причина котячої відстороненості та «неласкавості».


Людська непередбачуваність

Тваринам і без того складно розуміти нас, двоногих, і підлаштовуватися під наші правила життя.

Значно полегшити цей процес для кицьок допомагають наші передбачуваність та послідовність дій.

Якщо ми сваримо і караємо звіра за витівки (при цьому часто недоречно і коли звір уже не розуміє за що йому, власне, «прилетіло») – ми стаємо для нього незрозумілими та непередбачуваними. А від такого персонажа краще триматися якнайдалі.

Якщо кішка просто хотіла посидіти поряд з нами, а ми раз у раз хапаємо її на руки і починаємо гладити і тискати - в моменті це сприймається твариною як покарання. І знову ж таки змушує її уникати нас і триматися на безпечній відстані.


Може винна порода?

Існує версія про те, що деякі породи кішок (наприклад перси, британці) менш контактні і більш незалежні від людини. У цьому є частка правди, проте ця версія не завжди витримує критики. Адже в кожній породі бувають винятки, а кожна котяча особистість є абсолютно індивідуальною.
Made on
Tilda