Оля Кликова та Ларі
"У мого Ларі епілепсія..." - історія любові з першого погляду
Оля Кликова та Ларі
"У мого Ларі епілепсія..." - історія любові з першого погляду
— Чому вирішили забрати до себе безпритульного собаку?
Протягом декількох років я допомагала притулкам: просто грошима, брала під опіку і фотографувала для соцмереж, щоб майбутні господарі завдяки моїм фото зазирнули в душу свого майбутнього песика. Для мене це так званий соціальний прояв в цьому світі. Колись я для себе вирішила, що хочу собаку саме з притулку, тому, що їх досить багато. Плюс, частіше за все це метиси і їх зовнішність може бути дуже оригінальною.
— Як обрали свого?
— Також, як вибирають друзів, чоловіка - звичайно, серцем. Інакше ніяк. Якщо не стоїть якась мета, наприклад, будинок охороняти або просто маленьку собаку у квартиру. Свого Ларі побачила на Facebook в спільноті "Хочу собаку", для яких я була фотоволонтером. Собака був на перетримці, хлопці його трохи підлікували та шукали йому сім'ю.
І тут я не змогла пройти повз!
— Як готувалися до приїзду Ларі?
Перш за все підготувала помешкання. Зняла килим, тому що розуміла собака перший час буде привчатися до туалету. Визначила для Ларі місце, де він може спати, постелила туди килимок. Прибрала їжу кішки, щоб собака її не з'їдав (бо він весь час голодний). Прибрала взуття і все, що він може пошкодити, сховала дроти та подовжувачі.

Далі, написала список речей, які йому потрібно буде купити та список справ на перший час. Одразу знайшла цілодобову ветеринарну клініку на районі.
І, важливий пункт - підготувала бюджет для утримання собаки на перший час.
— Ларі швидко адаптувалася до життя в квартирі?
Дивлячись що можна вважати адаптацією.
Ми з Ларі 1.5 місяці разом, в туалет не завжди вдається сходити на вулиці, ми ще в процесі навчання. Вважаю, що дуже важливо спостерігати за собакою, як він себе веде і які сигнали тобі демонструє.
Перший час собака взагалі постійно стрибав на двері, коли я приходила і намагався вибігти, коли я йшла з дому. З цим довелось працювати та ми впоралися завдяки заняттям з кінологом.
Взагалі, вдома він спокійний, на вулиці вже проявляє активність.
Як поводиться на прогулянках?
— По-різному, і до цього треба бути готовим. Ларі не цікавиться більшістю собак на районі. З усіх тих, кого ми зустрічали він залюбки ганяє лише з двома біглями, шпіцом і таксою. Але з повідця я його не відпускає, тому що собака до мене ще не звик та може не відгукнутися на мої команди. До того ж Ларі не знає як грати з іншими собаками, тому я контролюю його ігри. Він робить начебто легкий кусь, але може захопитися.

Іноді тягне повідець, іноді спокійний. Це теж коригуємо з кінологом, щоб нам було комфортно жити та гуляти. Перший час підбирав сміття з землі, тому важливо було всю свою увагу при прогулянці зосередити на собаці, ніякого телефону або розмов з іншими людьми.

На вечірній вигул, коли темніло, перший місяць одягала йому намордник, щоб "не пилососив" і не схопив чогось зайвого з землі. У темряві не видно, він траву їсть або кісточку. Зараз вже він менш голодний, немає потреби шукати їжу, тому намордник майже не вдягаю.

У Ларі є фобія, пов'язана з машинами. Припускаю, що це через те, що щеням його викинули на трасі. Такі речі теж треба враховувати на прогулянках, щоб не створювати зайвий стрес собаці та собі.
— Чи боїться інших людей?
— Людей всіх любить, поки що до всіх дуже ласкавий. Але я намагаюся зайвий раз не давати його гладити незнайомим людям, щоб розумів, що є чужі, а є я.
— Грає з іграшками?
— Взагалі ні. Він не знає, як грати. Я не особливо поки цим займаюсь. Важливіше зараз вивчити команди, навчити його концентруватися. Але нещодавно нам подарували оленячий ріг для великих собак і це дуже крута штука! Він зайнятий, гризе, йому цікаво.
— Чому не варто боятися брати хворих собак?

У мого Ларі епілепсія. Він на довічних таблетках. Але мене це чомусь зовсім не збентежило. Я довідалася особливості догляду за ним, план лікування і спостереження, зрозуміла, що це мені під силу. А ще я подумала, що взагалі ніхто не дає гарантії, що спочатку здорова собака не буде хворіти або не помре через рік від кліща або іншої хвороби. Моя знайома взяла породисту вівчарку від заводчика і не виходить від ветеринарів: то цистит, то алергія, то пухлина...

Якщо вам двом потрібно буде пройти через труднощі, вони будуть, не залежно від породи або здоров'я собаки.

Made on
Tilda